10 клас Число іменників

Доброго дня, шановні десятикласники. Часу було вдосталь, тому все необхідне про іменник ви повторили і  матеріал параграфа 49 засвоїли гарно. Хто має певні сумніви, повторіть його ще раз.
Тепер розглянемо таку тему: "Число іменника"


Раджу пригадати

Іменники мають два числа: однину й множину.

Іменники в однині можна співвіднести із займенниками він, вона, воно або поєднати із цей, ця, це: цей світ, ця громада,це листя, це коріння.

Іменники в множині можна співвіднести із займенником вони або поєднати із ці: ці дерева, ці корені, ці ножиці, ці Карпати.

Однина й множина іменників звичайно різняться між собою закінченнями: будинок — будинки, вікно — вікна, дорога — дороги.     

Проте в іменниках середнього роду на -я (змагання, сузір ‘я) закінчення в обох числах збігаються. Число цих іменників виз­начаємо, орієнтуючись на слова, що стоять при них: змагання триває — змагання тривають, далеке сузір я — далекі сузір я.

У давнину існувала ще третя форма числа іменників —двоїна. Тепер вона зникла, залишилися тільки форми очі, плечі,вуса, які тепер сприймаються як множина, та діалектні форми на зразок дві відрі, дві нозі.

---

Частина іменників вживається, як правило, лише в однині. Вони означають:

а) назви речовин: залізо, віск, кров, молоко, чорнило;
б) збірні назви: студентство, молодь, дітвора, рідня, морква, бурячиння, листя, проміння, каміння, волосся;
в) назви дій, якостей, почуттів: молотьба, хода, бджільництво, байдужість, поспішність, гнів, дружба;
г) власні назви: Ольга, Степан, Іванченко, Луцьк, Куренівка.

Деякі з цих іменників можуть вживатися і в множині, що­правда, набуваючи при цьому трохи іншого значення: мінеральні води, добірні вина, леговані сталі, болі, радості, глибини, світи.

Незначна частина іменників має тільки множину. Вони переважно означають:

а) назви предметів, парних за своєю будовою: ножиці, сани, ворота, штани, челюсті, груди;
б) деякі збірні назви: люди, діти, кури, гуси, дрова, дріжджі, меблі, коноплі.
в) назви дій, станів, почуттів (переважно із суфіксом -ощ-): лінощі, веселощі, мудрощі, заздрощі, пахощі, жнива;
г) назви родин рослин і тварин: злакові, зонтичні, хребетні, яструбині;
г) деякі власні географічні назви: Черкаси, Суми, Карпа­ти, Альпи, Осокорки, Маневичі.

Множинні іменники реального значення однини або мно­жини набувають за допомогою числівників:

• одні двері — двоє дверей;
• одні ножиці — троє ножиць.

Будуючи речення зі збірними іменниками, треба особливу увагу звертати на число пов’язаних із ними слів. Якщо збірний іменник, який називає сукупність багатьох предметів, стоїть в однині, то й пов’язані з ним слова також мають стояти в однині: осіннє листя (а не осінні), коріння проросло (а не проросли), селянство — воно (а не вони), молодь — її інтереси (а не їхні).

---

Іменники, що вживаються лише у формі однини, можуть уживатися в множині в таких випадках:

•  власні назви вживаються з метою створення узагаль­неної назви ряду осіб, предметів, країн, міст (родовід Богуни);
• якщо загальні назви передають узагальнення (всі лиха) або вказують на сукупність предметів (співали дуби);
• якщо географічні назви вжиті в переносному значенні, у такому разі їх пишуть з малої літери (осягали еверести літератури);
• у ролі термінів (болі й шуми в серці (термін медицини); міне­ральні води (термін харчової промисловості); високоякісні сталі (термін важкої промисловості).

З метою узагальнення форма однини може бути вжита замість форми множини: 

В усі часи українська жінка дивувала своєю силою й незламністю (3 газети «Україна молода»).

Діти опрацюйте матеріал параграфів 50-51, виконайте вправи 2,4 - усно,          3 (А,В), 7 (1 і 2 завдання) - письмово.

Всі питання з цього матеріалу можете задавати в телефонному режимі або у Viber, сюди ж відправите фото написаного есе!!!